Таинственный амбал
Передмова Миколи Вересня до роману.
Була глупа ніч, та, як це часто трапляється, сон не йшов до мене, бо, мабуть, Морфей якраз спав у цю годину. Коротко кажучи, "я уединялся и тяготился". Зненацька (бо вночі все зненацька) продзюрчав дзвінок, за мить знайомий голос у слухавці втаємничено прошепотів: "Як ти думаєш, аміго, шо луччє - пизда чи вєлосіпєд?" Відтоді минуло років десять, а може, й п'ятнадцять, а я досі думаю над цим питанням, все аналізую, торкаючись його обережно, або грубо пальпірую. Ібо в етом вопросє вся простота й екзистенціальність, нравствєнний імпєратів Канта і второй закон тєрмодінаміки, Еверест і Маріанская впадіна, "Крік" Мунка і Сікстінская капелла, картофєльниє і зєрнобобовиє (без кукурудзи), Наполеон і Чан Кайші, і як же ото треба поставить питання, щоб не було на ньойго відповіді роками. Може, як ви прочитаєте цю книжку, то вам відкриється: сила і слабкість, вічне і дріб'язок, життя і смерть. І, може, прочитавши цей твір, ви скажете, що луччє: пизда чи вєлосіпєд.
P.S. Хоча ми з вами здогадуємося, що...
Сама книжка теж дуже цікава, філософська та містична, дуже раджу!